Позиція Церкви СОД стосовно гіпнозу

Я завжди вважав, що мистецтво гіпнозу викликає інтерес, але, як і більшість з вас, я не дуже розуміюся на тому, що це таке насправді, як це робиться, або як це: бути загіпнотизованим. Я також цікавився, чи займала Церква СОД офіційну позицію стосовно цієї таємничої практики. Після того, як я провів невелике дослідження, це одне з питань, на які я можу відповісти.

Ось що говориться в інструкції

Довідник 2: Керування Церквою говорить про це просто і ясно:

Члени Церкви не повинні брати участі в сеансах гіпнозу для демостраційних цілей або розваг.

Але це не все. В цьому довіднику також говориться:

Використання гіпнозу під компетентним, професійним медичним наглядом для лікування хвороб або розумових розладів є медичним питанням, і він має призначатися компетентними медичними спеціалістами.

Пара відповідних цитат

Офіційні заяви Церкви (наприклад, довідники) мають найбільшу вагу в цій дискусії. Але, коли я досліджував цю тему, я знайшов кілька цитат від видатних членів Церкви та її керівників.

Бригам Янг швидко і точно висловив свої почуття з цього приводу, сказавши:

Гіпнотизм – це перекручена істина; він виник на основі святих, добрих і праведних принципів, які були перекручені силою диявола.

 (Journal of Disourses, 3:156-57)

Найновіша (і цілком переконлива) цитата, яку я зміг знайти, належить Джо Дж. Крістенсену, який в 1979 році ще не був генеральним авторитетом, коли він це сказав (в 1979 році він став президентом Центру підготовки місіонерів у місті Прово, штат Юта). Цитата, про яку йде мова, імовірно з’явилася у випуску журналу New Era, але з якоїсь причини я не можу повністю знайти цей випуск в онлайн-архівах. Тому моє єдине джерело – це форум питань і відповідей Університету Брігама Янга.

Також зверніть увагу, що всередині цитати Крістенсена є ще одна цінна цитата від керівників Церкви:

‘У вечірній програмі гіпнотизер викликав добровольців з аудиторії. Як я маю відповідати, як член Церкви, на такі запрошення?’

Мені кілька разів ставили подібні питання учні середньої школи та коледжу. Мої особисті почуття і реакція негативні. Мені не дуже подобається ідея бути загіпнотизованим для розважальних цілей, і, чесно кажучи, мені дійсно хотілося б переконатися в необхідності гіпнозу навіть в тих рідких випадках, в яких він може мати якусь цінність з медичної точки зору. Я дуже серйозно сприймаю велику важливість свободи волі та свободи вибору, а також необхідності, наскільки це можливо, того, щоб людина завжди свідомо контролювала свої думки та дії. У нашому свідомому та підсвідомому розумі закладена надзвичайна сила. Ми дуже мало знаємо про здібності людського мозку. Я не думаю, що розумно використовувати ці незначні знання про силу навіювання і гіпнозу, для розважальних цілей. Гіпноз є потужною силою і, на мій погляд, повинен використовуватися тільки найбільш досвідченими та етичними професіоналами з дуже важливих причин, таких як здійснення хірургічної операції та інших медичних і стоматологічних процедур без болю в тих небагатьох випадках, коли у пацієнта виникає алергія на звичайні анестетики.

Гіпноз має дуже давнє походження і протягом багатьох століть застосовувався в чаклунстві,  магії та медицині племен. Доктор Франц Месмер у Відні розпочав перше наукове дослідження того, як гіпноз можна використовувати для лікування пацієнтів в медичній практиці ще в 1700-х роках. Можливо, ви чули слово месмеризм, яке походить від його прізвища; і хоча багато з теорій «тваринного магнетизму» доктора Месмера були пізніше спростовані, деякі лікарі та інші особи продовжували цікавитися пов’язаними з ним явищами.

Я думаю, що цікаво дізнатися, що д-р Джеймс Брейд в середині 1800-х років придумав слово гіпноз і провів з ним безліч наукових експериментів. Протягом багатьох років продовжував зростати інтерес до його медичного застосування, а в 1950-х роках Американські та Британські Медичні Асоціації схвалили медичне використання гіпнозу і запропонували, щоб люди, які не мають достатньої кваліфікації, уникали його використання.

Вам може бути цікава порада, нещодавно опублікована керівниками Церкви в статті в Priesthood Bulletin:

‘Були отримані звіти про невдалі результати для осіб, які брали участь в групових гіпнотичних експериментах або в популярних курсах вивчення свідомості. Повідомлялося, що деякі церковні керівники організовували демонстрації гіпнозу як засобу розваги. Керівники повинні радити членам Церкви не брати участь в таких заходах. Зрозуміло, вони не повинні спонсоруватися або заохочуватися керівниками Церкви, як вже повідомлялося’.

Я вважаю, що це розумна порада, і ми вчинили б мудро, якби дотримувалися її.

(Joe J. Christensen, “Q & A: Question and Answers”, New Era, July 1979, 14)

Висновок

Ну от і все. Церква не так вже й багато говорить про гіпноз, але, безсумнівно, цього досить. Гіпноз в медичних цілях і, якщо використовується медичними фахівцями, – це те, з чим потрібно визначитися вам з вашим лікарем і Богом. Гіпноз для розважальних цілей – ні в якому разі.

Ця стаття була написана англійською мовою Девідом Снеллом та опублікована на сайті  mormonhub.com. Переклад Тамари Мартиненко.

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]
Авторское право © 2018 mormon.in.ua. Все права защищены.
Этот сайт действует независимо от Церкви Иисуса Христа Святых последних дней (иногда называемой «мормонской Церковью»). Выраженное здесь мнение не всегда отражает позицию Церкви. Точка зрения отдельных людей является их личной ответственностью и не всегда отражает позицию Церкви. Чтобы ознакомиться с официальной позицией Церкви, посетите сайты LDS.org или Mormon.org.

Pin It on Pinterest